Збираємо інформацію про свого персонажа

Аби не втратити жодної деталі і краще зрозуміти свого персонажа (а особливо це помітно під час написання прози великих обсягів) - автори часто створюють нотатки. Часом нотаток стає замало, до того-ж зручніше, коли все систематизоване й послідовне. Тому багато метрів радять робити анкету або досьє свого персонажа. Та власне у цій статті буде інформація, що попередує створенню анкети і спрямована на розуміння автором свого персонажа.

Інформацію, що буде далі - я зібрала, прочитавши велику кількість порад і публікацій на цю тему у мережі.

Перед самим початком хочу зауважити три основні характеристики, яким має відповідати персонаж:
  • достовірність
  • оригінальність
  • цілісність

Частина 1:

Зовнішній вигляд або образ

1. Власне зовнішність:
  • колір очей
  • колір шкіри
  • зріст та вага
  • комплекція
  • риси обличчя
  • наявність/відсутність кінцівок (на той випадок, якщо ваш гг це Джон Сільвер)
  • хода (широкий крок, підтрибує, кульгає) й постава (пряма спина, сколіоз, кіфоз, підсилений лордоз)
  • додаткові елементи (або продовжити список - форма вух, носа, губ; зачіска; шрами; окуляри; борода, вуса, бакенбарди; ластовиння, рум'янець та інші фенотипічні ознаки й особливості).

2. Одяг та взуття

Тут можна повністю спиратись на той досвід, що ми отримуємо у реальному житті, обираючи собі одяг у магазинах. Так само і наші герої вдягаються відповідно епосі, віку, часу доби й року, моді, професії, субкультурі, настрою і обставинам. Сюди ж додаємо косметику - здебільшого для жіночих персонажей. Хоча сучасні чоловіки часто також використовують косметичні засоби у побуті (наприклад крем для гоління, шампунь чи гель для душу).
Кольорова гамма  одягу та аксесуарів також варіює відповідно епосі, країні, всьому вищесказаному. Також варто зауважити вплив темпераменту і характеру персонажа на вибір кольору, що буде в нього переважати. І, звісно, у різних народів є свої значення кольорів, що навіть часом співпадають - можна цей момент також врахувати і тим самим додати тексту деякої  глибини.

3. Аудіальне та кінестетичне сприйняття.

✓ аудіальне сприйняття - це в першу чергу тембр голосу персонажа. Також сюди можна додати всі оточуючі звуки. Ті, що йдуть від людей (стогін, кашель, кряхтіння, сопіння, всілякі вигуки - неконтрольовані наприклад бувають у хворих на синдром Туретта; тощо), та від усього оточуючого героя світу (достатньо підійти до вікна й прислухатись - от все, що почуєте, і є тими самими звуками).

І ще хочу зауважити про гучність звуків. Їх зниження або підвищення може суттєво вплинути на персонажа.

✓ кінестетичне сприйняття - це те, що ми відчуваємо, знаходячись поряд з іншою людиною. Так само і наш персонаж може, наприклад, відчувати небезпеку від іншого.
Також сюди можна віднести інтуїцію, відчуття "аури" і запахи, що йдуть від людини.
Так одна людина в нас викличе несвідоме чи напівсвідоме бажання залишитись поряд, а інша - тікати, цієї ж миті й не важливо куди.

4. Емоційні та поведінкові реакції.

Емоційні реакції - це власне емоційний відгук на свої чи чужі слова, дії, поведінку, неочікувану подію; почуття й відчуття, а також відношення персонажа до того, що відбувається:

  • блідість шкіри від, наприклад, переляку
  • почервоніння - від гніву
  • порожевіння - від зніяковіння
  • усмішка й посмішка
  • зморщення
  • примруження
  • різні гримаси

Поведінкові реакції - це "видима" поведінка: жести чи рухи; звична поведінка чи та, що змінюється залежно від ситуації та обставин. Також сюди можна віднести звички, умовні та безумовні рефлекси.

Частина 2.

Внутрішній світ.

1. Психологія героя.
Вона абсолютно нічим не відрізняється від психології людини. Тобто майже все, що написано у підручниках з психології - можна використовувати. Наприклад, якщо прописати персонажу якусь фобію і наголошувати на ній кожного разу й за відповідних обставин - читач, що має таку ж фобію, буде ліпше ототожнювати себе з персонеажем. Та зловживати цим теж не варто. Так само, як і у житті - шлях від просто невинної фобії до серйозних психічних розладів, наприклад - маній, може бути дуже коротким.

а) темперамент
Те, з чого починалися всі підручники з психології в інституті, де я навчалась. Тут усе - як у реальному житті. Людина може містити в собі одразу всі чотири типи, або два чи три з них. Також, н.м.д. на справді цих типів на багато більше. Просто всі звикли користуватись старими таблицями та списками, а нову інформацію можна дізнатись хіба що у фахового психолога, що регулярно їздить на конференції і оновлює рівень своїх знань.
  • холерик
  • сангвінік
  • флегматик
  • меланхолік

А ось таку інформацію я зустріла на сторінках одного підручника. Звісно, у ньому є багато цікавих класифікацій та теорій, які зокрема можна використати не тяльки для персонажа але й для себе самого, однак передруковувати все це сюди було б не правильним. Тож зупинимось на найбільш цікавій на мою думку класификації, яка зокрема коротко пояснює багато важливих моментів.:
Розглядаючи акцентуації характеру як крайні варіанти норми,К. Леонгард запропонував класифікацію, в якій виокремив чотири акцентуації характеру (X) і шість акцентуацій темпераменту (Т). Ця класифікація охоплює:

1) демонстративний (істероїдний) (X) тип, якому властиві прагнення бути в центрі уваги, для чого людина використовує будь-які засоби, не надто переймаючись їх доречністю. Особам цього типу притаманні висока здатність до витіснення і залежність від соціального оточення, навіюваність;
2) педантичний (надпунктуальний) (X) тип схильний довго переживати дрібні образи, надавати надважливого значення незначним подіям. Дотримується стандартів поведінки, традиційний, обмежено креативний і надвідповідальний;
3) застрягаючий (X) тип має труднощі з переходом від одного стану до іншого, а найвираженіша його риса - формування надцінних ідей, яким він надає виняткового значення і заради яких готовий жертвувати життям інших людей і власним. Такі люди схильні довго фіксувати увагу на невідреагованих почуттях образи, ненависті, провини;
4) збудливий (некерований, епілептоїдний) (X) тип не контролює свої потяги, висловлювання і поведінку, схильний несподівано вибухати, відповідати неадекватно сильною реакцією на незначний подразник, пам'ятати образи і мстити через великий проміжок часу;
5) гіпертимний (Т) тип завжди перебуває у піднесеному настрої, прагне бурхливої діяльності, у зв'язку з чим не завжди уважний до оточення і погано контролює власний стан. Дитина-гіпертим, прокидаючись, починає усміхатися. Позитивне ставлення до світу у представників цього типу не завжди зумовлене об'єктивними досягненнями;
6) дистимічний (Т) тип характеризується пригніченим настроєм, фіксується на негативі. Прокидаючись, частіше починає плакати, а в дорослому віці рідко усвідомлює і визнає світлі сторони життя, викликаючи в оточення неадекватне почуття провини; через це має не дуже високий статус у групі (зануд ніхто не любить);
7) тривожно-боязкий (Т) тип схильний до страхів, переживає тривогу навіть через нескладні життєві завдання;
8) циклотимічний (Т) тип, об'єднуючи вади дистимічного і тривожно-боязкого, схильний до зміни високого тонусу пригніченим станом. У разі патологічного розвитку особистості у нього виявляється маніакально-депресивний психоз;
9) емотивний (Т) тип живе почуттями, проходячи весь діапазон емоційних станів, легко заражаючись настроєм інших людей і відчуваючи вплив творів мистецтва;
10) афективно-екзальтований (Т) тип, для якого характерні вразливість, схильність ілюзорним світом замінювати реальність.

Усі типи зумовлені значно вираженою акцентуацією, за невеликих її значень вони можуть бути корисними. Так, демонстративна (істероїдна) акцентуація є необхідною передумовою будь-якої публічної професії, шизоїдна сприяє творчому мисленню і продукуванню оригінальних рішень, параноїдна - цілеспрямованості поведінки.

б) Причини, які впливають на формування характеру персонажа. А також те, що накладає якийсь відбиток на його особистість. Саме тому варто продумати біографію персонажа, тобто те, що відбувалось з ним до початку описаних у вашому тексті подій.

в) Цілі, мотиви вчинків
  • Наявність цілей та прагнень, що робить персонажа самодостатнім. Погодьтесь, цікавіше читати про персонажа, який має чітку ціль і впевнено йде до неї.
  • Мотивація - те, що підштовхує до дій. Наприклад, у злочинців є окремий момент, триггер, що змушує їх перетнути межу і вбити людину. Часто мотивом до дій різних персонажів стають гроші, почуття, бажання зайняти якусь високу посаду та ін.
  • Причини мотивації. Тут ми відповідаємо на безліч запитань типу "чому" і "для чого". Чому ми цього бажаємо? Чому саме цього? Для чого воно нам потрібно? Це дозволить краще вибудувати і зрозуміти свого персонажа. Також сюди можна додати ще таке питання: "чи персонаж знає і достатньо розуміє мотив своїх дій та бажань?"
  • Потреби. Хоча, мабуть, це варто було б виділити окремим пунктом. Власне я позподіляю потреби на фізіологічні (сон, їжа, та ін.) та ментальні (кохання, дружба, увага, повага, та ін.)


г) Внутрішня мова, мислення. Залежить від типу мислення, чи "розуму" персонажа. Мислення - це процес відображення дійсності та "обмальовка" оточуючого світу з точки зору персонажа. Також сюди можна додати аналіз ним інших персонажей та подій. Мислення персонажів має відповідати його віку, статі, расі, національності, соц.положенню, епосі та ін.

ґ) Філософія героя. Це, якщо коротко казати, розуміння ним правил світу, свого місця у ньому. Його роздуми про сенс свого життя; його життєві принципи, відношення до життя, смерті, жінок, сексу, до різних аспектів суспільства - релігі, владі та їх контекстів; відношення до людей та ін.

д) Соціальність. Більшість людей можна поділити на соціальних, тобто тих, хто активно взаємодіє із соціальними моментами; і асоціальних - тих, що за поведінкою та деякими моментами аж ніяк у соціум не "вписуються". Також можна умовно позначити кілька перехідних етапів поміж цима визначеннями. Адже різко людина не може перейти з одного стану в інший. Також сюди можна додати такі моменти, як рішення персонажем бути таким "як усі", чи все-таки йти своїм власним шляхом. А також, його положення у суспільстві. На прикладі "бідний/заможний".

е) Культура та етика персонажа. Цей пункт щільно пов'язаний із попередніми. Культура може відображуватись у багатьох поведінкових та життєвих моментах персонажа. Як і у випадку з філософією, на розкриття цієї теми можна сформувати далеко не одну статтю. Та й кожен з пунктів спрямований більше на підгрунття для того, аби знати що, і де шукати. Зокрема сюди окрім власної культури персонажа і його манер поведінки можна також віднести культуру країни та суспільства, де він живе або тимчасово перебуває. Це мова, історія, традиції, менталітет та ін.

П.м.: Стаття вдалася досить великою. Тому власне анкету персонажа зроблю окремим дописом. І з деякими бонусами.
П.п.м.:Стосовно цієї статті приймаються всі поради, виправлення і будь-який конструктив.
П.п.п.м.:Також хочу наголосити, що все вищесказане не обов'язково прописувати. Це скоріше своєрідні підказки для того, аби краще зрозуміти і розкрити свого персонажа.

Коментарі

Популярні публікації